Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 914/4279/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2015 рокуу справі№914/4279/14господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4простягнення 62 463,83 грн.та за зустрічним позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гарант і Я" доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"про стягнення 3 342,44 грн.за участю представників: від позивача: від відповідача: Ярославцева Н.П., Кучабський М.І.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "СК "Універсальна" звернулося до господарського суду із позовом до ТДВ "СК "Гарант і Я" про стягнення 50236,42 грн. перестрахового відшкодування, 2481,54 грн. 3% річних та 9745,87 грн. інфляційних.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до умов договору №006/12-ОП облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу 50236,42 грн. частки перестраховика у виплаті відшкодування, яке було здійснено на користь ОСОБА_4

ТДВ "Страхова компанія "Гарант і Я" звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення 2656,89 грн. перестрахувальної премії, 547,32 грн. інфляційних втрат та 138,23 грн. 3% річних. Зустрічні позовні вимоги мотивовано невиконанням ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" обов`язку щодо сплати перестрахувальної премії згідно умов договору №006/12-ОП облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2015 у справі №914/4279/14 (суддя Король М.Р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 (судді: Гнатюк Г.М. - головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.), у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, стягнуто з ПАТ "СК "Універсальна" на користь ТДВ "СК "Гарант і Я" 2656,89 грн. перестрахувальної премії, інфляційні втрати в розмірі 547,32 грн., 138,23 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову господарські суди вважали відмову відповідача правомірною, оскільки згідно п.3.1.13 договору добровільного страхування наземного транспорту від 23.08.2012 №3014/215/00339 у разі порушення страхувальником сезонності експлуатації шин, при настанні ризику ДТП, зазначена подія не відноситься до страхових випадків.

Також суди послались на висновки експертиз, згідно яких шини Dunlop Grandtrek ST 30 з маркуванням "M + S", встановлені на автомобілі Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП, являються всесезонними, а не зимовими шинами.

Суди виходили із того, що випадок, який мав місце 16.12.2012 за участю автомобіля Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1 не є страховим випадком у зв`язку із порушенням сезонності експлуатації шин, тому відсутні підстави для сплати суми перестрахового відшкодування.

Також судами взято до уваги, що позивач відмовив відповідачу у проведенні додаткового огляду автомобіля Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1, що на думку судів є порушенням умов укладеного між сторонами договору.

Суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки відповідачем за зустрічним позовом не доведено сплати перестрахувальної премії в розмірі 2656,89 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями суду, ПАТ "СК "Універсальна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову. Зокрема, скаржник стверджує про порушення апеляційною інстанцією норм ст.22 ГПК України, оскільки клопотання позивача за первісним позовом щодо проведення експертизи не було розглянуто взагалі. Необхідність проведення експертизи мотивовано тим, що в справі наявні два висновки експерта Куйбіди А.С., які суперечать один одному. Суд першої інстанції позбавив позивача права на відвід експерту, не повідомивши про особу експерта. У скарзі також зазначається, що суд, в порушення ст.41 ГПК України, не маючи спеціальних знань сам зробив висновок, що всесезонні шини є "компромісним варіантом між зимовими та літніми" в той час, як норми матеріального права зазначають, що даний тип шин відноситься до зимових (п.4 наказу Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №549).

ПАТ "СК "Універсальна" стверджує, що судами порушено норми ст.12 Закону України "Про страхування". Зокрема, договором перестрахування не передбачено обов`язку позивача надавати відповідачу пошкоджений транспортний засіб для повторного огляду. ПАТ "СК "Універсальна" вважає, що перестраховик не мав повноважень на невизнання або визнання випадку страховим ні відповідно до договору, ні відповідно до закону.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 касаційну скаргу у справі №914/4279/14 прийнято до провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ТДВ "СК "Гарант і Я" вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи скаржника безпідставними.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.07.2012 між ПАТ "СК "Універсальна" як перестрахувальником та ТДВ "СК "Гарант і Я" як перестраховиком укладено договір №006/12-ОП облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

Позивач за первісним позовом зобов`язався передавати, а відповідач - приймати в перестрахування частину відповідальності перестрахувальника за транспортними засобами, що прийняті останнім на страхування за п.1.3.1 цього договору.

Відповідно до Рахунку бордеро премій №02-БП від 10.09.2012 до перестрахового покриття входить договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/00397 від 23.08.2012, за яким застраховано транспортний засіб Honda CR - V д.н.з. ВС 1938 СТ. Частка відповідача складає 50%.

Судами встановлено, що 16.12.2012 застрахований транспортний засіб Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1 потрапив у ДТП.

За заявою страхувальника ОСОБА_4 позивачем за первісним позовом проведено страхове розслідування, в результаті якого випадок визнано страховим.

Також судами встановлено, що відповідно до платіжного доручення №26983 від 16.01.2013 позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_4 94146,88 грн. страхового відшкодування з урахуванням визначеної договором франшизи та суми несплаченого страхового платежу на підставі страхового акту від 15.01.2013 №12822/к/п.

Перестраховик у сплаті своєї частки перестрахового відшкодування відмовив, посилаючись на те, що перестрахувальник невірно визнав випадок страховим, що стало підставою для звернення із первісним позовом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів по первісному позову передчасними.

За ст.987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про страхування" перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика).

Колегія суддів звертає увагу, що умови договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/00397 від 23.08.2012 на відповідача не розповсюджуються, оскільки відповідач не є стороною за вказаним договором страхування.

Вказуючи на правомірну відмову відповідача у сплаті своєї частки перестрахового відшкодування суди попередніх інстанцій не врахували, що у цьому випадку відповідач є перестраховиком.

Виникнення його обов`язку виплатити перестрахувальнику свою частку відшкодування за договором перестрахування безпосередньо залежить від виплати або невиплати перестрахувальником страхового відшкодування за основним договором страхування.

Судами належним чином не досліджено умови договору перестрахування та чинного законодавства щодо наявності чи відсутності у відповідача права на визнання або невизнання випадку страховим, та чи є вказана обставина підставою для відмови у виплаті відшкодування згідно укладеного між сторонами договору.

Відповідач мав право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування у випадках за п.3.3.5 договору перестрахування.

Суди встановили, що позивач відмовив відповідачу у проведенні додаткового огляду автомобіля Honda CR - V д.н.з. ВС 1938 СТ.

За доводами скаржника договором перестрахування не передбачено обов`язку позивача надавати відповідачу пошкоджений транспортний засіб для повторного огляду. Наявність вказаного обов`язку у позивача не встановлено і судами попередніх інстанцій. Натомість судами встановлено, що позивач надав відповідачу копії документів із справи по страховому випадку та цифрові фото додатки на дату страхування та на дату огляду транспортного засобу на оптичному диску.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Судами попередніх інстанцій не дотримано наведених вище норм, а тому з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції рішення та постанова у цій справі підлягають частковому скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд в частині первісних позовних вимог.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити умови договорів страхування та перестрахування, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити обсяг відповідальності відповідача за первісним позовом та в залежності від встановлених обставин слід вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судами встановлено, що за п. 2.10.2 договору перестрахування у разі, якщо страхова премія сплачується кількома частинами, перестрахувальна премія перестраховику сплачується також частинами, пропорційно сплаті часток страхових премій. Перестрахувальник включає кожну з часток перестрахувальних премій до Рахунку бордеро премій того звітного місяця, в якому надійшла чергова частина страхової премії від страхувальника.

Судами встановлено, що ПАТ "СК "Універсальна" має сплати перестрахувальної премії на користь ТДВ "СК "Гарант і Я" у розмірі 2656,89 грн., 547,32 грн. інфляційних втрат та 138,23 грн. - 3% річних.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на норми ст.ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 у справі №914/4279/14 в частині позовних вимог по первісному позову скасувати.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 у справі №914/4279/14 залишити без змін.

Справу №914/4279/14 в скасованій частині передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков